Дренажні системи (Захист від підтоплення)

В деяких регіонах нашої країни ми часто стикаємося з таким природним явищем як підтоплення ґрунтовими водами. Найбільш уразливими  від цих процесів є урбанізовані території. Їх захист від небезпечних природно-техногенних процесів є надзвичайно актуальним.

Проектування заходів захисту від підтоплення території проводиться по ДБН В.1.1-25-2009. При проектуванні інженерного захисту територій та споруд від підтоплення розробляється комплекс заходів для забезпечення безперебійного і надійного функціонування об'єктів будівництва.

Перед проектуванням проводять техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проектування захисту території від підтоплення і складають попередні техніко-економічні розрахунки з можливою варіативністю. Проводяться:

• інженерно-геодезичні;
• геологічні;
• гідрологічні вишукування.

Все це у вигляді звітів передається замовнику і проектувальнику.

Вихідні дані для проектування включають:

• завдання на проектування;
• звіт про інженерно-геологічних;
• інженерно-геодезичних;
• гідрологічних вишукуваннях;
• архітектурні та будівельні рішення, особливо підземних частин будівлі;
• інструментальні обстеження існуючих споруд (при наявності);
• план забудови ділянки.

Перша стадія проектування починається з проведення гідрологічних прогнозів, а саме прорахунок підйому рівня ґрунтових вод і зниження його після здійснення захисних заходів.

При прогнозуванні і проектуванні систем захисту від підтоплення використовуються аналітичні методи. Вони дозволяють розрахувати типові гідрогеологічні схеми. При цьому водоносний пласт підземних вод в реальних умовах, який залягає під будівлею, спрощується.

Гідрогеологічні розрахунки і моделювання дозволяють визначити положення ґрунтових вод, а також визначення кривої депресії при роботі дренажу. Завдяки цим показникам можна обґрунтовано призначити глибину закладення дрен при цьому враховуючи необхідну норму осушення. Для локальних дренажів крива депресії повинна бути нижче позначки підлоги підвалу або основи споруди не менше 0,5 метра.

Проектування захисту від підтоплень здійснюється в залежності від характеру підтоплення даної території (сезонного, епізодичного, постійного) і від величини збитку, принесеного їм. Захисні споруди повинні усувати основні причини підтоплення. Це може бути обвалування території з боку водойми (річка, водосховище або інший водний об'єкт), штучне підвищення рельєфу до планувальних відміток, які не будуть підтоплюватися, а також використання акумуляції, регулювання, відведення поверхневих скидних і дренажних вод з затоплюваних територій.

1) Штучне підвищення вертикального планування території здійснюється методом підсипки. Проект повинен враховувати майбутню забудову місцевості, ступінь виконання попередніх планувальних робіт, клас споруд, які потрібно захистити, а також враховувати гідрогеологічні зміни території і прогнозований рівень підняття підземних вод. При зведенні насипу проектом передбачається природне дренування ґрунтових вод. По тальвегах засипають яри, як правило, прокладають дренажі, а постійні водотоки укладають в колектори.

Поверхневий стік з території, що підлягає захисту від підтоплення слід відводити в водойми, яри та міські  зливові каналізації.

2) Регулювання і відведення поверхневих вод з території яка підтоплюється передбачається проектуванням дюкерів, відстійників, зливо відводів, дощової каналізації закритого типу і т.п.

Проектною групою нашої компанії враховується природна водна ерозія ґрунтового покриву в залежності від норми опадів, ухилів поверхні, випаровування і т.д. Також забезпечується захист від затоплення зливовими і талими водами у вологому зоні. Це здійснюється за допомогою зниження рівня ґрунтових вод, осушення боліт і надмірно зволожених земель. А в слабо посушливій і сухій зонах запобігає площинна і лінійна водна ерозія шляхом засіву трав, насадження дерев і чагарників, створення водо затримуючих пристроїв і т.д.