+38 096 60 43 000

Приймальня

Точки зору учасників засідання «круглого столу» на тему «Реформування системи архітектурно-будівельного контролю в Україні»

КБУ

«Будь-яке удосконалення системи містобудівної діяльності має бути прозорим та зрозумілим для всіх без винятку учасників будівельного процесу»,- Олексій Чернишов

29.03 березня відбулося засідання «круглого столу» на тему «Реформування системи архітектурно-будівельного контролю в Україні», організатором якого був Комітет держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудування спільно з Мінрегіон, Конфедерацією будівельників України, асоціаціями органів місцевого самоврядування.

Засідання складалось з 4 панельних дискусій:

  • презентація концепції реформування системи архбудконтролю в Україні, розробленої Мінрегіоном;
  • презентація реформування системи держархбудконтролю та нагляду в Україні;
  • актуальні питання та повноваження органів місцевого самоврядування з питань здійснення архбудконтролю та нагляду / аналіз існуючих корупційних ризиків у сфері містобудівної діяльності;
  • посилення відповідальності за порушення в сфері архітектурно-будівельної діяльності.

Сьогодні ми познайомимо вас з першою дискусійною панеллю круглого столу!

Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов презентував концепцію законопроєкту з реформування ДАБІ в Україні.

«Світовий досвід показує, що немає ліпшого способу боротьби з корупцією, ніж створення конкурентного прозорого ринкового середовища, розумна регуляція та автоматизація надання послуг у відповідній сфері. Разом з тим, цей проєкт  Закону є першим етапом реформи. Наступний –  внесення змін в Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення щодо посилення персональної відповідальності у сфері містобудівної діяльності», – зауважив Олексій Чернишов.

Олексій Чернишов  висвітлив ключові принципи концепції реформування:

  • Мінімізація паперового документообігу, розширення функціональних можливостей Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕСБ).
  • Переглянута система містобудівного контролю, розмежовані повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування та юридичних осіб.
  • Державний містобудівний нагляд здійснюватиметься Мінрегіоном за Державною інспекцією архітектури і містобудування, уповноваженими органами містобудування та архітектури, виконавчими органами, експертними організаціями, юридичними особами та виконавцями окремих видів робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури.
  • Змінено принцип прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, посилюється відповідальність усіх причетних до прийняття в експлуатацію осіб що відображається в акті про прийняття в експлуатацію, розширені можливості автоматичного прийняття.

При цьому документи для прийняття в експлуатацію закінчених будівництв можуть подаватися стосовно об’єктів СС1 в паперовому вигляді нотаріусу або державному реєстратору, або в електронному вигляді через систему,  об’єктів СС2, СС3 – через систему для автоматичної реєстрації при наявності підписаного цифровим підписом акту про прийняття в експлуатацію.

Олена Шуляк, заступник Голови комітету ВРУ з питань організації держвлади і містобудування підтримала слова Олексія Чернишова та зазначила: «З відкритих питань — осучаснення системи контролю за будівництвом та запровадження серйозної відповідальності за порушення. Частина контролю ляже на плечі місцевого самоврядування, бо на місцях можуть швидко реагувати на незаконне будівництво».

Дмитро Ісаєнко, віцепрезидент КБУ та Секретар Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування вважає, що Закон можна підтримати, але потрібно його допрацьовувати: “Що стосується допуску на ринок будівельних організацій: до нас звертаються будівельні компанії з проханням повернути ліцензування, не зрозуміло чому ми не чуєм цих прохань”.

Він зазначив, що експертиза проєктної документації на сьогодні проводиться експертними організаціями і відповідає критеріям визначеним Мінрегіоном. 

“Сьогодні 59 організацій можуть проводити експертизу, ми в Законі це питання прибираємо”,- сказав Ісаєнко Дмитро.

Він наголосив, що наразі немає необхідності в ускладненні вимог до геодезичної зйомки, а також додав, що термінологія законопроєкту потребує доопрацювання. 

Народний депутат України Олександр Аліксійчук  запропонував свої корективи до законопроєкту: “В дану структуру законопроєкту я би хотів довнести,  якби ми в структури ЦНАПів включили б систему державної реєстрації права на виконання підготовчих  будівельних робіт для об’єктів класу наслідків СС1. Це частина якраз тих дозвільних документів, які подаються повідомленням і , я думаю для ДІАМу не потрібно занурювати маленькі будівництва, дозволи і реєстрація яких повинні вирішуватись на місцях. Що стосується об’єктів класу наслідків СС2, СС3, на мою думку, важливо, щоб об’єкти, де держава є замовником або частка держави у фінансування складає більше 50% незалежно від  класу наслідків, воно відходилося в підпорядкування саме ДІАМу“.

Він наголосив, що важливо крім повноважень, які розподіляються між державною інспекцією архітектури та містобудування, органами місцевого самоврядування, юридичним особами врахувати той аспект, що мають бути враховані запобіжники проти зловживань своїми повноваженнями на місцях.

Петро Степанович Шилюк, віцепрезидент КБУ та Президент Будівельна Палата України наголосив, що до тих пір, поки не прийнято рішення, поки немає нового Закону- потрібно дати можливість будівельний галузі працювати.

“Є велике прохання- звернути увагу, надати  можливість введення об’єктів в експлуатацію, отримання дозволів,  поки не буде нового прийнятого Закону. Буде новий Закон - будем виконувати, але потрібно надати будівельникам можливість працювати, тому що є закінчені об’єкти будівництва, а люди незаселені”,- сказав Шилюк Петро.

Він зазначив, що є пропозиція віддати повноваження і покласти відповідальність на місцеву владу.

“В нас і інша думка є: будівельників обязати спільно з місцевою владою працювати на ділянках територій громади, мало того по закінченню будівництва обязати будівельників змінами до закону  2-3% при спільній роботі місцевої влади і будівельників віддати на розвиток територій, дана ідея далеко непогана.”,- розповів він.

Олена Шуляк надала слово Giorgi Tskhakaia, експерту Офіс простих рішень та результатів: “В першу чергу потрібно відзначити, що дана концепція складається з ідеологічно тієї частини, яка була презентована на Національній раді реформ, яка була підтримана Президентом, Прем'єр-міністром, Головою ВРУ і всіма учасниками Нацради реформ.  Ми дуже сильно сподіваємося, що дуже скоро ті зміни які будуть добре відсіюватися як і бізнесом, так і всіма учасниками будівельної галузі- спростять процедури таким способом, який не допустить можливість корупції:  будуть треті особи, як при реєстрації- це нотаріуси, так і треті авторизовані юридичні  особи, які беруть на себе відповідальність за весь цикл будівництва, в тому числі прийняття в експлуатацію. Зокрема, спрощується дуже багато процедур які дають можливість зменшити ймовірність самої корупції”.

Президент КБУ Лев Парцхаладзе наголосив: «Сьогодні держава не може регулювати роботу системи архбудконтролю.  У законопроекті Мінрегіону щодо реформи ДАБІ прописано рішення - це поява нових приватних структур, за прикладом БТІ і приватних нотаріусів, які можуть перейняти на себе таку функцію.  Це дасть здорову конкуренцію на ринку і відсутність корупції».

Коротко про про ключові маркери від Президента КБУ:

  • Якщо в 2019 році ввели в експлуатацію 11 млн. м2 житла, то в 2020 введення зменшилось практично в два рази - близько 6 млн. м2.  Тільки Київ в минулому році ввів в експлуатацію в 4 рази менше м2, ніж в 2019.
  • Фактично вищезгадані цифри підтверджують те, що близько 150 млрд. грн у буд.галузі - заморожені, а близько 100 тис. сімей - не змогли отримати своє житло.
  • Сьогодні держава не може регулювати роботу системи архбудконтролю.  У законопроєкті Мінрегіону щодо реформи ДАБІ прописано рішення - це поява нових приватних структур, які можуть перейняти на себе цю функцію.  Коли ці структури запрацюють, Україна отримає розумну дерегуляцію і криміналізацію порушень, тобто всі учасники ринку на кожному етапі будуть нести фінансову і кримінальну відповідальність.

«Хочу підкреслити, що в подальших обговореннях цього законопроекту потрібно врахувати важливий фактор ліцензування будівельної галузі або допуск до будівельного ринку!»,- наголосив Лев Парцхаладзе.

Він зазначив, що до тих пір, поки ми не прийдемо до Європейського рівня свідомості і підвищенню культури ринку, найближчі 5-10 років ліцензування повинно відбуватися через саморегулюючі організації (СРО).  

Президент КБУ додав, що Конфедерація будівельників України глобально підтримує такий проєкт  Закону і готова давати свої пропозиції до депутатської робочої групи з даного питання.